З одним моїм товаришем в мене виникала розмова про стан викладання інформатики в школі. Він висказував свої цікаві думки про те, що програму курсу слід кардинально переробити, викинути звідти теми стосовно прикладних програм — текстового та табличного процесора, графічного редактора та іншого такого, що викладається в будь-якій школі, де вчитель інформатики на місці. Мовляв, таким речам діти навчаться самі і не варто на це витрачати часу. Власне, нащо тоді та середня школа - в молодших класах нехай навчать читати та додавати, а решту діти вивчать самі — і фізику, і українську мову розберуть — там, ніби, нічого складного немає.
Коли я тільки-тільки починав працювати, в мене теж було повно аналогічних думок, що в освіті треба все поміняти, незрозуміло, чому цього не здогадалися зробити. Але, після п’яти років роботи, думка кардинально інша - міняти нічого не треба, варто розвивати наявне.
Ну, скрізь нам говорять, що комп’ютер увійшов у наше життя, без нього нікуди. Справді, комп’ютер нині не використовується лише в низькокваліфікованих професіях типу нічного сторожа чи двірника. Все інше, що передбачає наявність хоча-б диплома із технікума, так чи інакше використовує інформаційні технології.
Навіть якщо ви гуманітарій, то вам, напевне, доведеться працювати з текстом та презентаціями, відправляти і отримувати електронну пошту, врешті, просто користуватися браузером. Не виключено, що вам доведеться зіткнутися з базами даних, особливо якщо ви - бібліотекар, або ваша робота пов’язана з людьми (соціальний педагог, скажімо).
Технічним професіям того гірше - їм треба осилити матан всякі розрахунки, а для цього треба спеціальні програми, починаючи від електронних таблиць, закінчуючи написанням власних.
Тут є один маленький нюанс - слово "інформатика" справді означає науку про інформацію, за що мій товариш і причепився. Справді, те, що зараз викладається в школі, називається за старою звичкою інформатикою, хоча само давно таким не є. З цим я згоден, можливо варто було-б назвати предмет "інформаційні технології". І саме їх потрібно викладати, а не інформаційну теорію чи програмування. Тому що:

• Всім, не залежно від обраної в майбутньому спеціальності, доведеться працювати з текстами - оформлений неправильно реферат від своїх студентів я завертаю, а крім рефератів є ще велика кількість паперів. І дуже гарно, коли людина вміє грамотно набрати та зверстати.
• Переважній більшості доводиться працювати з числовою інформацією - це технічні та економічні спеціальності. Електронні таблиці їм також потрібні. Звичайно, є ще програми типу MathCAD, але вони потрібні, справді, лише обраним.
• Бази даних. Ніби то і не потрібні. Але вони здатні значно спростити паперову рутину. Скажімо, гарно і швидко зробити звіт та вибірку із великого списку. А, іще, забув сказати - базами даних всі користуються, навіть не підозрюючи цього — скажімо, відвідуючи більшість сучасних сайтів.
• Ніби зовсім не потрібний розділ про HTML. Так, веб-дизайнерами стануть одиниці. Але публікує інформацію в інтернетах значно більше народу. І для того, щоб ваш допис у блозі мав пристойний вигляд, без базових знань HTML не обійтися, бо WYSIWYG редактори, чесно кажучи, фекалії.
• Не заважає учням мати поняття про комп’ютерну графіку. Ну, так, всі не будуть дизайнерами, але елементарно обрізати фотографію чи підправити кольори не заважало нікому — цифрові камери чи мобілки з ними є у всіх.

Дехто заперечує, що сучасні діти з цим усім розбираються самі. Згоден — деякі діти справді розбираються. Я, наприклад так розбирався. Але, з досвіду роботи, скажу, що таких дуже небагато. Якщо і розбираються, то лише з косинкою,іграми. Мої студенти, на запитання про те, що вони робили на уроках інформатики в школі, саме цими речами там і займалися. Власне, причина низької комп’ютерної грамотності випускників полягає в тому, що, або не було вчителя інформатики в школі, або він не займався своєю справою належним чином.